Гості фестивалю, схоже, не дуже квапились на офіційний початок дійства, тому гурти, які виступали у “перших рядах”, були змушені задовольнятися досить малою кількістю слухачів. Проте, ближче до вечора народ почав сходитись, і уже до початку виступу «хедлайнерів» фестивалю гурту «Skinhate», у приміщенні налічувалось близько півтори-двох сотень поціновувачів важкої музики.І почалось… Чи то від резонансу, зумовленого дуже гучною музикою, чи від дикої західної енергетики, яка відчувалася в повітрі, під час виконання іменинниками своїх пісень, зі стелі, одна за одною, почали падати квадратні гіпсокартонні плити.Спочатку такі випадки були поодинокими, але з часом плити почали падати все частіше, і гості, проходячи повз «аварійну ділянку» дивитися вверх, щоб встигнути ухилитися від несподіваного «бомбардування».
Покриття стелі продовжувало сипатися і під час виступу інших гуртів, і з часом в приміщенні зібралися великі купи гіпсокартонного сміття, що поскладали у куток. Також зі стелі почали звисати кабелі, які уже не мали кріплення, і організаторам фестивалю довелось буквально прив’язувати їх до залізного каркасу.Випадки, коли плити падали на людей, були поодинокими, тому ніхто серйозно не постраждав, але все одно, наприкінці фестивалю, стеля приміщення буда схожа на широко усміхнений рот, у якому не вистачало близько половини зубів.
Незважаючи на ці та інші незначні технічні казуси, фестиваль пройшов успішно, зібравши кілька сотень слухачів, більшість із яких була задоволена дійством, судячи з палкого обговорення. До «гіпсокартонної зливи» гості віднеслись з гумором, жартуючи, що стеля просто не витримала такої «важкої» музики, а тому і посипалась.
Пашко Шибеник
Немає коментарів:
Дописати коментар