Українські правозахисники та журналісти відвідали судовий процес над Володимиром Козловим, Серіком Сапаргалі та Акжанатом Аміновим, що розпочався 16 серпня 2012 року. Вони засвідчили, що загальна несприятлива ситуація з правами людини та демократією в Казахстані, а також ряд недоліків у даному судовому процесі, можуть поставити під сумнів справедливість подальшого рішення суду.
Про це йшлося 31 серпня під час прес-конференції представників Спостережної місії за дотриманням прав людини в Республіці Казахстан, яку організувала ГО «Центр Громадянських Свобод» за підтримки фонду «Відкритий діалог» (Люблін, Республіка Польща).
Керівник Спостережної місії за дотриманням прав людини в Республіці Казахстан Назарій Боярськийзауважив, що вчора з Казахстану повернулась вже третя делегація українських експертів. «Після трагічних подій 16 грудня 2011 року в Жанаозені в Казахстані розпочалася серія судових процесів. Ми вже майже півроку відвідуємо суди в Актау, щоб своєю присутністю сприяти справедливому судочинству та донести на міжнародній арені правдиву інформацію про жанаозенські заворушення та їх наслідки», - розповів Боярський.
Наразі триває суд по справі лідера опозиційної партії «Алга!» Володимира Козлова, опозиційного політика Серіка Сапаргалі та громадського активіста колишнього нафтовика Акжаната Амінова, який розпочався 16 серпня 2012 року. В. Козлов та А. Амінов обвинувачуються одразу за трьома статтями Кримінального кодексу – за частиною 1 статті 235 (створення організованої групи з метою підриву та зруйнування соціально-політичних основ конституційного устрою Республіки Казахстан), за частиною 3 статті 164 (навмисні дії, звернені на розпалювання соціальної ворожнечі та розбрату, в групі осіб, публічно з використанням засобів масової інформації), а також за частиною 2 статті 170 (злочини проти конституційного устрою і безпеки держави в організованій групі з використанням засобів масової інформації, а також публічні заклики до насильницького захоплення влади, підриву безпеки держави та насильницькій зміні конституційного устрою, а також поширення із цією метою матеріалів такого змісту). Серік Сапаргалі обвинувачується за двома статтям Кримінального кодексу Казахстану – за частиною 3 статті 164 і частиною 2 статті 170. Амінов повністю визнає свою вину. Адвокати Козлова та Сапаргалі, а також самі підсудні активно захищаються, при цьому Володимир Козлов свою вину не визнає, а Серік Сапаргалі визнає свою вину частково.
Журналіст Центру інформації про права людини Ірина Виртосу, яка була присутня на судових засіданнях, звернула увагу на деякі моменти процесу. «Будь-хто може зайти до залу суду й бути присутнім на судових засіданнях. Тільки в журналі відвідувачів записували дані наших закордонних паспортів і достатньо формально перевіряли речі. Разом з тим журналістам заборонено користуватися фотоапаратом та записувати процес на диктофон, тому доводилось стенографувати. Незважаючи на дотримання гласності процесу, спостерігається очевидне порушення принципу змагальності сторін, верховенствує прокуратура».
Як докази у справі часто фігурують журналістські матеріали опозиційних до влади ЗМІ таких, як «Голос Республіки», «Стан-ТВ», «К-плюс» та інші. Наразі у розгляді справи опитано лише половину свідків. З огляду на ті статті Кримінального кодексу Республіки Казахстану, за якими обвинувачуються Володимир Козлов, Серік Сапаргалі та Акжанат Амінов, експерти прогнозують підсудним від 7 до 10-12 років ув’язнення.
Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук порівнювала Україну та Казахстан й говорила про загрозливі тенденції для дотримання основних прав і свобод в Україні. «Попри різкий наступ влади на громадянські права та свободи, Україні до Казахстану ще далеко. Але приклад Казахстану чітко показує наше майбутнє, якщо не реагувати на тривожні тенденції згортання демократії», - зазначила експерт.
Голова Міжнародної спостережної місії Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі Андрій Юров вважає: «Питання фундаментальних Прав Людини – це питання, першочергово, в силу самої концепції ООН і сучасного устрою світу, виділені з зони так званого «національного суверенітету». Адже те, що відбувається з життям і людською гідністю в одній країні неодмінно знайде відображення на іншій – сучасний світ глобальний. Саме тому нам, громадянам України та Росії, зовсім не байдуже не тільки те, що відбувається в «близькій» Білорусі, а й в більш «далекому» Казахстані».
Немає коментарів:
Дописати коментар